Забути..Любити, 38 - 18 мая 2010 19:19

Я давно думала,що забула тебе,твої руки і твій запах. Як же це було солодко говорити,що ти саме страшніше на світі і доказувати собі,що ми з тобою не підходили один одному.
Але виявилось,що це зовсім не так.
Ти змінився- так ти змінився...став більш старшим,але очі....
Очі все так дивляться на мене і ще з більшою насолодою. Твої очі можуть тільки дивитися на мене і більше нічого. Я знаю,що ти дуже хочеш доторкнутися до моєї долоні,хочеш пригорнути моє серце, але ти цього не зробиш.
Як я сильно помилилася два роки тому, як я могла відпустити свою любов. А тепер ти не зімною і більше не зможеш бути. Є вона ,ти,я та скоро буде малеча.
БОже,як би я хотіла заспокоїти своє серце - воно божеволіє.
Чому я не побачила в твоїх очах любові до неї то ї ,,що я бачила в них до мене.
Тобі погано я це відчуваю. Ти любиш мене,а я тебе.. і так буде завжди. Хай вона пробачить нас...
Ми любимо ,але навіть не можемо доторкнутися один до одного.
Ми знаємо,коли нащі долоні доторкнуться це буде початок, із за того ми просто дивились і плакали...
Ти намагався заховати ,а я закрити. Але нам цього невдалося. Я хочу кричати,але зробити цього неможу. Треба тихо сидіти у кутку і плакати.....
Я хочу ,я скоро буду твоєму місті,буду дивитись у закутку ,як ти граєшся з синочком,але я не підійду..

• 
• 
•