Igor, 63 - 17 июня 2009 12:41

[COLOR=red][B]The Love. Part 2[/B][/COLOR]

Більше тобі поки що ніхто не пише, тож, пам’ятаючи, що під лежачий камінь вода не тече, а порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих, вмикаєш пошук. Я – чоловік. Шукаю жінку. Віком від і до. Місце проживання - Україна, Київська область, місто Київ. Тиць. Починаєш переглядати анкети, роздивляєшся фото, дивуєшся уподобанням. Через деякий час тобі починає здаватися, ніби знаходишся ти у великій напівтемній залі, настільки великій, і настільки темній, що не видно, де вона закінчується, і чи закінчується вона десь взагалі. З одного боку зали світло дещо яскравіше, там знаходиться щось на зразок бару, наразі порожнього, за винятком бармена, що зосереджено протирає і без того чисті келихи, келишки, горнятка і філіжанки, очевидно готуючись до напливу відвідувачів. Решта зали заставлена столиками, за якими сидять жінки. Жінок багато, на будь-який смак. Є руді і біляві. Є з пірсингом і без. Є з татуюваннями в найнесподіваніших місцях. Є заміжні. Є тлусті. Є нижчі метр п’ятдесят. Кожна жінка по-своєму приваблива.
Походжаєш між столиками, роздивляючись навколо, можеш присісти, якщо котрась впала тобі в око, перекинутися слівцем, подякувати за компанію, піти далі. Поруч з тобою час від часу сновигають якісь тіні – це такі ж, як і ти, мисливці. Чоловіки у пошуках любові. Але їх не дуже помітно, у всякому разі вони тобі не заважають, тож не зважаєш на них. Твоє завдання – витягти жінку, що сподобалася, на світло, туди, до барної стійки, а там, якщо пощастить, то і з цієї зали. З віртуальності в реальність. З сайту в життя. Цікаво, до речі, як вони тут знайомляться? Ну, з чого починають знайомство? Очевидно, що такі зручні на вулиці, відомі тобі фрази типу "Перепрошую, котра година?" або "Не підкажете, як пройти в бібліотеку?" чи навіть "Як вас звати, красуне?" (падаючи на землю і непритомніючи) тут не підходять. Як її звати ти вже знаєш з анкети. Що вона любить і чого не любить – звідти ж. Може, так - "Привіт, чим займаєшся?" – "Привіт, сиджу дома". Фігня якась. Несподівано приходить ідея розмістити тут же, на цьому ж сайті, жіночу анкету і почитати, що пишуть жінкам чоловіки. Збагатитися досвідом місцевих ловеласів. Занести до свого арсеналу двійку-трійку невідпорних, б’ючих наповал початкових фраз. Але, зваживши, відкидаєш цю думку, як недостойну. Як таку, що не личить справжньому чоловікові. Врешті, так можна далеко зайти, і краще не робити перших кроків у цьому напрямку. Впораєшся якось сам.
-Александр, вы женатый? Из вашей анкеты это непонятно.
Олександр – це ти. Я тебе вигадав, тож мені і вирішувати, як тебе звуть. Це тобі знов повідомлення надійшло. Дивишся, хто така. Вчителька початкових класів. Доволі симпатична. Судячи з усього, ще й розумна. Шукає тільки серйозних стосунків. Одруженим і шукачам пригод не турбувати.
Відповідаєш, трохи ніби вибачаючись, що так, одружений, тобто попадаєш саме в ту категорію, котрій, згідно з її вимогами, "не турбувати". Заповнив анкету не повністю, бо лише вчора зареєструвався і не встиг. Цікавишся, чим, власне, вона привернула її увагу. Заповнена ледве на чверть і без фото? Під кінець не втримуєшся, і запитуєш, намагаючись бути не занадто в’їдливим, чи твій сімейний стан це єдине, що для неї важливо? І якби ти виявився холостим, як учбовий патрон, то чи звернула б вона увагу на такі твої можливі недоліки, як скупість, брехливість, зрадливість? Потяг до алкоголю? Патологічна жадібність? Схильність до садизму? Чи може навпаки, кинулася б на тебе, як метелик на свічку, не чуючи і не бачачи нічого навколо, крім твого паспорту, чистого і незайманого на відповідній сторінці, щоби через пару тижнів або місяців несподівано прозріти, усвідомити, яке ти насправді лайно, зрозуміти нарешті, чому такого мудака за сорок років жодна жінка не схотіла залишити біля себе, і отримати ще один незаперечний аргумент на користь відомої тези "всє мужикі казли"?
Отримуєш відповідь, хоча і не надто на це сподіваєшся. А вона таки справді розумна, до того ж на сайті досить давно, тож спочатку отримуєш від неї декілька корисних порад, як новачку. Анкету слід заповнювати якомога ретельніше, таким чином ті, хто тобі нецікаві, або кому нецікавий ти, будуть іти собі далі, не надокучаючи зайвими запитаннями. Твоя трапилася їй, власне, випадково – час від часу вона передивляється анкети новачків. А щодо тези про "всіх мужиків", то тут, звісно, не все так просто, але вона залюбки поговорить з тобою на цю тему, коли повернеться з Чорного моря, бо завтра вранці вона від’їжджає зі своїми школярами до моря на два тижні, а зараз їй треба збиратися.
Окей, поговоримо через два тижні. Бажаєш їй приємного відпочинку.

• 
• 
•