Таня, 53 - 4 декабря 2012 23:20

ПОСМІХАЙСЯ!

Якщо ви, прослідкував за собою, помітили, що напружуєте людей своїми манерами, починайте зі свого зовнішнього вигляду. Чи не зморщений лоб, чи не насуплені брови, чи легко вдається посміхнутися? Чи не треба опустити плечі, розжати кулаки? Тоді встаньте, походіть, навіть пострибайте. Якщо цього не дозволяють обставини, хоча б напружте м»язи до межі, а потім максимально розслабтесь, глибоко подихайте. Бажано, щоб видох був довший в доху в півтора два рази. Спостерігайте, чи вдається вам контролювати свій м'язевий тонус на протязі дня, особливо під час спілкування з людьми.

....Тож, весь день ви слідкували за виразом свого обличчя, і що ж? До вечора воно заклякло в посмішці, как у «Человека, который смеется».

- Ні, мені це не підходить, - кажете ви, з роздратуванням здираючи з обличчя цю тісну плівку-маску.

Ви не хочете більше посміхатися, а я і не пропоную. На оборот, хочу щоб ви не стримували більше свого роздратування, максимально виразили його своїм обличчям.. ООО! З цим у вас немає проблем! Але, що це, ви посміхаєтесь? З чого б це, не знаєте? З працював механізм контрасту. Його ми зараз і використаємо, щоб навчитися володіти своїм обличчям, не заставляючи його. Навіщо це потрібно? Справа в тому, що є зворотній зв»язок: коли на душі томно, то в нас і вираз обличчя, наче зараз знудить. Але зробіть навмисне «и-и....» - як там всередині, працює зворотній зв»язок?

Набір мімічних масок – це набір внутрішніх станів. А просто заставити обличчя виражати щось – не творчість, а погана самодіяльність. Ми підемо іншим шляхом.

www.peleh.kiev.ua
психолог, психотерапевт, психоаналитик, гипнотерапевт.

• 
• 
•